У Києві запустили перші мобільні бригади соціально-психологічної підтримки постраждалих від домашнього насильства та насильства за ознакою статі. Створення мобільних бригад відбулося у співпраці міської влади та Фонду ООН у галузі народонаселення. Про це повідомила заступниця голови КМДА Марина Хонда.

“Дуже важливо, що ми запускаємо ці бригади саме зараз, під час війни. Коли постійний стрес може спричинити неспровоковану агресію до членів родини або оточуючих. На сьогодні ми вже фіксуємо деяке збільшення кількості випадків домашнього насильства. І завдяки роботі бригад ми зможемо охопити набагато більше звернень та оперативно допомагати більшій кількості людей. У складі бригади працюватимуть соціальний працівник, психолог та водій. Вони надаватимуть не тільки психологічну допомогу, а й роз’яснення щодо прав постраждалих, які послуги вони можуть отримати та за потреби доставлятимуть їх до кризових кімнат чи притулків. Тобто, одна бригада надаватиме цілий комплекс послуг безпосередньо на місцях”, – зазначила Марина Хонда.

Вона також додала, що бригади працюватимуть на базі Центру гендерної рівності, запобігання та протидію насильству. Вони будуть розподілені таким чином: три бригади працюватиме на правому березі Києва, дві – на лівому.

Викликати таку бригаду можна за телефоном 15-00 зі стаціонарного або 044-242-15-00 з мобільного. 

Також викликати таку бригаду можуть працівники поліції, які зафіксували випадок скоєння домашнього насильства.

Мобільна бригада – спеціалізована служба підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі.

Основними завданнями мобільної бригади є:

  • надання психологічної допомоги постраждалим особам;
  • реагування та надання не пізніше ніж протягом однієї доби соціально-психологічної допомоги постраждалим особам, які потребують термінової допомоги, зокрема шляхом кризового та екстреного втручання;
  • інформування постраждалих осіб щодо послуг (медичних, соціальних, психологічних, правових тощо), які вони можуть отримати для подолання наслідків насильства, та щодо надавачів таких послуг, зокрема інших загальних або спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб;
  • роз’яснення постраждалим особам їхніх прав, визначених законом, можливостей отримання допомоги від суб’єктів та доцільності її отримання;
  • провадження інформаційно-просвітницької діяльності (у тому числі розповсюдження серед населення відповідних інформаційних матеріалів) щодо форм, проявів та наслідків насильства, формування нетерпимого ставлення громадян до цих явищ, а також щодо заходів у сфері запобігання та протидії насильству.

З початку повномасштабного російського вторгнення, на телефон довіри 15-00 надійшло більше п’яти тисячі звернень стосовно домашнього насильства та переживань через війну.