Знаменитому акторові, танцюристу, хореографу, майстру розмовного жанру, киянину Борису Січкіну виповнилося 100 років.
Січкін народився 15 серпня 1922 року в Києві, в сім'ї шевця, який помер, коли хлопчику було чотири роки. Старший брат навчив Борю танцям. Виступи Січкін, за власними спогадами, розпочав на Єврейському базарі. Після втечі з дому було виключено зі школи.
У 1937-1941 роках Борис Січкін навчався у Київському хореографічному училищі, одночасно танцював у Ансамблі народного танцю УРСР. Пізніше поставив кілька балетних вистав.
Був учасником війни проти німецько-нацистських окупантів та їх союзників у 1941-1945 роках.
Виступав у різних ансамблях пісні та танцю. З 1955 року працював в ансамблі літературної та театральної пародії «Синя пташка» під керівництвом Драгунського, виконував інтермедії, був автором текстів, балетмейстером.
Автор книги "Я з Одеси, здрастайте!"
Артист прославився на всю країну, коли йому було вже за сорок – роль куплетиста Буби Касторського у фільмах про невловимих месників стала головною у його житті.
У 1973 році у Тамбові був посаджений у в'язницю у справі про розкрадання державного майна у великих розмірах. Через рік був звільнений. Слідство тривало ще кілька років. Зрештою Борис Січкін був остаточно виправданий.
У 1979 році Січкін поїхав до США, де продовжував виступати на естраді та у вар'єте сольно та у дуеті зі своєю дружиною актрисою Галиною Рибак.
Пішов із життя 22 березня 2002 року у своїй квартирі у Нью-Йорку. Серце артиста зупинилося, коли він розбирав листи.
