13 липня 1902 року у Києві розпочала свою діяльність міська станція швидкої допомоги або рятувальна станція.
Зародження швидкої медичної допомоги у Києві можна віднести до 1881 року, коли з ініціативи Товариства київських лікарів було організовано “Кружок лікарів з метою лікарських чергувань”. Але пізніше виникла необхідність створення у місті структури для невідкладної допомоги хворим в екстрених випадках.
Але днем народження Київської станції швидкої допомоги вважається 13 липня 1902 року. Функціонувала станція коштом, зібрані на благодійних вечорах, пожертвування, асигнування міської Думи.
Станція швидкої медичної допомоги розміщувалась у будинку № 6 по вул. Пироговській (досі будівля не збереглася). На момент відкриття у розпорядженні лікарів були дві кінні карети. Кожна з них була укомплектована парою скриньок: в одній зберігався медичний інструментарій, перев'язувальні матеріали, ліки, в іншій — протиотрути. Карети також були оснащені подушками з киснем, підголівниками та ношами. В аптеці на станції був запас лікарських засобів, шафа для дезінфекції формаліном, автоклав та сухий стерилізатор. У штаті значилися завідувач, вісім чергових лікарів, вісім санітарів, техперсонал. Протягом шести місяців від дня заснування було здійснено 2 006 виїздів.
