Щороку 7 квітня християни східного обряду святкують Благовіщення. Воно вважається третім й важливим у році церковним святом, після Різдва та Великодня.
Цього дня віруючі відзначають особливу подію з життя Діви Марії, коли Архангел Гавриїл повідомив, що народить Сина Божого, тобто повідомив їй добру звістку. Благовіщення відзначається за 9 місяців до Різдва, бо так триває вагітність. У Благовіщенні Діва Марія дізналася про свою вагітність, а на Різдво народила Ісуса.
Під час цього свята в храмах відбуваються урочисті літургії в особливих блакитних шатах. Після літургії у небо випускають білих голубів як символ Святого Духа. Цього дня можна відвідати богослужіння та помолитись Богу, адже вважається, що на Благовіщення відкриваються небеса і Господь чує молитви.
На Благовіщення прийнято збиратися за святковим столом. Хоч і триває Великий піст, на честь свята можна їсти рибу та морепродукти. Також на Благовіщення освячують сіль у храмі та солять страви.
До свята віруючі готуються заздалегідь: прибирають у будинку, стирають постільну білизну та скатертини, виносять старі речі. У Київській Русі на Благовіщення відзначали настання справжньої весни та початок нового циклу життя. Тому будинок треба було ретельно прибрати, щоб не було негативу.
На Благовіщення не можна працювати (мова про фізичну працю) лаятися та ворожити, решта дій у свято не під забороною.
