Трійця (або "Зелена неділя") вважається одним із 12 найважливіших християнських свят. Її відзначають через п’ятдесят днів після Великодня. Саме у цей день, за віруваннями, на апостолів Христа зійшов Святий Дух.
А от за часів язичництва наші предки у цей період святкували завершення весняного календарного циклу і початок літа. Тому й заведено прикрашати оселі гілками дерев і квітами, аби закликати майбутній урожай.
Звичаї та традиції
Напередодні у суботу традиційно треба пом'янути померлих родичів й відвідати цвинтар. А в Зелену неділю заведено освячувати букет польових квітів і рослин. Потім його протягом року зберігають за іконами. У народі вірять, що ці трави здатні захистити під час грози. Буває засушену зелень спалюють над головою дитини, якщо у неї є переляк.
Спеціально до свята господарі прикрашають подвір'я та оселю зеленню. Найчастіше використовують гілки клену, верби, липи, акації, ясена, горіха і дуба. Здавна вважається, що ця зелень має захистити обійстя від русалок, які "бешкетують" на Зелені свята. Категорично не можна прикрашати дім осикою, бо за переказами саме на цьому дереві повісився Юда.
На Зелену неділю родина збиралась за святковим столом для частувань, а тоді розпочинались гуляння. Зелені свята вважалися дівочим святом. Молодь у ці дні плела вінки й пускала їх на воду для ворожіння.
Трійця була вдалим часом для сватання - якщо у цей час відправляли сватів, а на Покрови 14 жовтня гуляли весілля, то це вважалось запорукою вдалого подружнього життя.
Надвечір господині виносили на вулицю або ставили на прочинене вікно випічку - це було частування для померлих родичів. Натомість вони мали просити природу дати щедрий урожай.
Суворо заборонено було в Зелену неділю проводити будь-які земляні роботи чи рубати дрова. Також не можна було купатися весь тиждень свят і залишати худобу на пасовиську чи біля водойм. Побутували вірування, що мавки та русалки заберуть їх собі.
Досі у деяких регіонах на водоймах заведено починати купатись тільки після Зелених свят. Вважається, що тоді вода вже стає безпечною, бо в ній нема нечистих сил. При першому купанні треба сказати: "Святий Дух в воду бух, дідько з води, я - до води, бух!".
Прикмети свята
Наші предки вірили, що для того, щоб протягом року у людини траплялись лише гарні події, на свята не можна відмовляти іншим в допомозі. Варто самому проявляти ініціативу й подавали милостиню нужденним.
Була особлива прикмета, пов'язана зі скатертиною, якою застеляли святковий стіл. Її потім ховали і нікому не показували. В народі вірили, що від цього залежить, чи одружаться самотні члени родини - скатертина начебто мала допомогти зустріти гарну партію для шлюбу.
У давнину по погоді на Зелену неділю визначали, яким буде урожай. Якщо на свято йде дрібний дощ, а потім одразу виходить сонце - господарський рік буде щедрим. Особливо, врожай ягід, грибів та зернових.
Вважалося, що роса, яка випала на Трійцю, дарує вроду. Тому дівчата нею вмивалися, аби зберегти молодість і красу.
Поганою прикметою вважалося робити паркани, огорожі, будь-які перегородки на свято. Це мало принести неприємності та хвороби.
